«ГОДИННИК СУДНОГО ДНЯ» ВСТАНОВЛЕНО НА 90 СЕКУНД ДО ПІВНОЧІ

By | January 24, 2023

Featured Video Play Icon

ENGLISH    •    РУССКИЙ    •   УКРАЇНСЬКА

«Безпрецедентна небезпека»: Російсько-українська війна зсуває стрілки культового «Годинника Судного дня» найближче до півночі за всю історію. 

«Бюлетень вчених-атомників» також вказує на біозагрози, розповсюдження ядерної зброї, кліматичну кризу, дезінформацію, що фінансується державою, та проривні технології.

 

ВАШИНГТОН, ОКРУГ КОЛУМБІЯ – 24 січня 2023 р. – «Годинник Судного дня» був встановлений на 90 секунд до півночі, головним чином, але не виключно, через вторгнення Росії в Україну та підвищений ризик ядерної ескалації. На новий час Годинника також вплинули загрози, що продовжуються, пов’язані з кліматичною кризою і порушенням глобальних норм та інститутів, необхідних для зниження ризиків, пов’язаних з розвитком технологій та біологічними загрозами, такими як COVID-19.

Рейчел Бронсон, доктор філософії, президент і генеральний директор «Бюлетеня вчених-атомників», заявила: «Ми живемо в час безпрецедентної небезпеки, і ‘Годинник Судного дня’ відображає цю реальність. 90 секунд до півночі — це найближчий час Годинника до півночі, і наші експерти не сприймають це рішення легковажно. Уряд США, його союзники по НАТО та Україна мають безліч каналів для діалогу; ми закликаємо лідерів досліджувати їх усі, щоб наскільки можливо повернути стрілки Годинника назад».

Час «Годинника Судного дня» встановлюється Радою з науки та безпеки «Бюлетеня вчених-атомників» (Bulletin of the Atomic Scientists) за підтримки Ради спонсорів Бюлетеня, до складу якої входять 10 нобелівських лауреатів. Раніше, з 2020 року, «Годинник Судного дня» було встановлено на позначці 100 секунд до півночі.

У заяві «Годинника Судного дня» пояснюється, що «війна Росії проти України поставила глибокі питання про те, яким чином держави взаємодіють, розмиваючи норми міжнародної поведінки, які лежать в основі успішної відповіді на різноманітні глобальні ризики. І що найгірше, погано завуальовані погрози Росії застосувати ядерну зброю нагадують світові про те, що ескалація конфлікту — через випадок, намір чи прорахунок — є жахливим ризиком. Імовірність того, що конфлікт може вийти з-під чийогось контролю, залишається високою.   Росія також принесла свою війну на майданчики Чорнобильської та Запорізької атомних станцій, порушуючи міжнародні протоколи та ризикуючи масовим викидом радіоактивних матеріалів. Зусилля Міжнародного агентства з атомної енергії, спрямовані на захист цих станцій, поки що були відкинуті». Заяву перекладено українською та російською мовами.

Мері Робінсон, голова The Elders і колишній Верховний комісар ООН з прав людини, сказала:

«Годинник Судного дня б’є тривогу для всього людства. Ми стоїмо на краю прірви. Але наші лідери не діють достатньо швидко чи масштабно, щоб забезпечити мирну та придатну для життя планету. Від скорочення викидів вуглецю до зміцнення договорів про контроль над озброєннями та інвестування в готовність до пандемії, ми знаємо, що потрібно зробити. З погляду науки все зрозуміло, але бракує політичної волі. Якщо ми хочемо запобігти катастрофі, це має змінитися у 2023 році. Ми стикаємося з численними екзистенційними кризами. Лідерам потрібне кризове мислення».

Пан Гімун, заступник голови The Elders та колишній Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй, сказав:

«Три роки тому я допомагав відкривати ‘Годинник Судного дня’, коли його стрілки востаннє рухалися. Сьогодні вони ще ближче до півночі, показуючи, наскільки небезпечнішим став наш світ після пандемії COVID-19, екстремальних погодних явищ і огидної війни Росії проти України. У 2020 році лідери не прислухалися до попереджень ‘Годинника Судного дня’. Ми всі продовжуємо розплачуватись за це. У 2023 році життєво важливо для всіх нас, щоб вони діяли».

Елбегдорж Цахіа, колишній президент Монголії та член The Elders, добавив: «Як колишній президент країни, замкненої між двома великими державами, я знаю, наскільки важлива міжнародна дипломатія, коли йдеться про боротьбу з екзистенційними загрозами. Сьогодні наш світ стикається з численними кризами. Їх усі поєднує спільна риса: провал лідерства. Нам потрібна колективна відповідь, заснована на дусі та цінностях Статуту ООН, яка може повернути нас на шлях до мирного співіснування та сталого розвитку».

Сіван Карта, доктор філософії, старший науковий співробітник Стокгольмського екологічного інституту, провідний автор «Шостого звіту про оцінку МГЕЗК» і член Ради з науки та безпеки (SASB) «Бюлетеня вчених-атомників», сказав: «Подолання кризи зміни клімату вимагає віри в інститути багатостороннього управління та співпраці. Геополітична тріщина, що виникла внаслідок вторгнення в Україну, послабила довіру між країнами та глобальну волю до співпраці».

Сюзет МакКінні, доктор філософії, керівник і директор відділу наук про життя компанії Sterling Bay і член Ради з науки та безпеки (SASB) «Бюлетеня вчених-атомників», сказала: Такі руйнівні події, як пандемія COVID-19, більше не можна вважати рідкісними, що трапляються раз на століття. Однак катастрофи, спричиненої захворюваннями, можна уникнути, якщо країни по всьому світу співпрацюватимуть над глобальними стратегіями охорони здоров’я».

Стів Феттер, доктор філософії, декан аспірантури та професор державної політики Університету Меріленда, співробітник Американського фізичного товариства, член Комітету Національної академії наук з міжнародної безпеки та контролю над озброєннями та член Ради з науки та безпеки (SASB) «Бюлетеня вчених-атомників», сказав: «Навіть якщо в Україні вдасться уникнути застосування ядерної зброї, війна кине виклик ядерному порядку — системі угод та домовленостей, яка створювалася протягом шести десятиліть для обмеження небезпеки ядерної зброї».

У заяві «Годинника Судного дня» 2023 року детально описані інші загрози та їхні мультиплікатори, окрім найбезпосередніших ризиків, пов’язаних з російсько-українською війною:

Ядерна зброя

  • Останній договір про ядерну зброю між Росією та США, СНО-III, опинився під загрозою зриву. Якщо сторони не відновлять переговори та не знайдуть основу для подальших скорочень, термін дії договору закінчиться в лютому 2026 року. Це усуне взаємні перевірки, поглибить недовіру, підштовхне гонку ядерних озброєнь і підвищить можливість обміну ядерними ударами.
  • Особливе занепокоєння викликає значне розширення Китаєм свого ядерного потенціалу, враховуючи його послідовну відмову розглядати заходи для підвищення прозорості та передбачуваності. Міністерство оборони США стверджує, що Пекін може збільшити свій арсенал у п’ять разів до 2035 року і незабаром може конкурувати з ядерним потенціалом США і Росії з непередбачуваними наслідками для стабільності.
  • Північна Корея значно активізувала випробування ракет середньої та великої дальності. Наприкінці березня Північна Корея здійснила успішний запуск міжконтинентальної балістичної ракети вперше з 2017 року. У наступні місяці вона також запустила численні інші балістичні ракети, більшість з яких були малої дальності. Можливо, найбільше занепокоєння викликає те, що 4 жовтня Північна Корея запустила над Японією балістичну ракету середньої дальності. Тим часом офіційні особи США стверджують, що Північна Корея готується провести сьоме випробування ядерної зброї.
  • Іран продовжує нарощувати свої потужності зі збагачення урану, хоча й під міжнародними гарантіями поза межами «Спільного всеосяжного плану дій», який колись стримував його. Це наближає Іран до потенціалу створення ядерної зброї, якщо він вирішить переступити цей поріг. Повернення до ядерної угоди зменшило б ризики та забезпечило б шлях вперед, і США, Європа та інші країни доклали б розумних зусиль для відновлення угоди. Але нестабільність в Ірані та підтримка Тегераном війни Росії проти України ускладнять успішні переговори про те, щоб утримати Іран від отримання ядерної зброї.
  • Індія продовжує модернізувати свій ядерний арсенал із близько 160 боєголовок, розробляючи нові системи доставки, щоб доповнити або замінити існуючі літаки, здатні нести на борту ядерну зброю, наземні системи доставки та системи морського базування. Пакистан має арсенал такого ж розміру і продовжує збільшувати кількість своїх боєголовок, систем доставки та виробництво розщеплюваних матеріалів.
  • США, Росія та Китай зараз здійснюють повноцінні програми модернізації ядерної зброї, готуючи передумови для нового небезпечного змагання «третього ядерного віку». Сумну картину, яку потрібно виправити, доповнює давнє занепокоєння щодо гонки озброєнь у Південній Азії та гонки ракетних озброєнь у Північно-Східній Азії.

 

Кліматична криза

  • Наслідки російсько-українською війни не обмежуються збільшенням ядерної небезпеки; вони також підривають глобальні зусилля по боротьбі зі зміною клімату. Країни, залежні від російської нафти та газу, прагнуть диверсифікувати поставки та постачальників, що призводить до розширення інвестицій у природний газ саме тоді, коли такі інвестиції мали б скорочуватися.
  • Глобальні викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива після відновлення економічного спаду через COVID-19 до історичного максимуму в 2021 році продовжили зростати в 2022 році та досягли нового рекордного рівня. Зменшення викидів у Китаї було затьмарене зростанням у США, Індії та інших країнах.
  • Екстремальні погодні умови не тільки продовжують створювати масу проблем у різних частинах земної кулі, але стає більш очевидним, що їх можна віднести до зміни клімату. Країни Західної Африки пережили повені, які були одними з найбільш смертоносних в їхній історії, через дощі, ймовірність яких була у 80 разів більша через зміну клімату. Екстремальні температури в Центральній Європі, Північній Америці, Китаї та інших регіонах Північної півкулі минулого літа призвели до нестачі води та посухи ґрунту, що, у свою чергу, призвело до поганих урожаїв, що ще більше підриває продовольчу безпеку в той час, коли конфлікт в Україні вже призвів до підвищення цін на продукти харчування. Пакистан зіткнувся з інтенсивними повенями через «мусон на стероїдах», які безпосередньо вплинули на 33 мільйони людей і призвели до каскадних наслідків, зокрема великий неврожай, епідемію хвороб, що передаються через воду, і руйнування інфраструктури, будинків, худоби та засобів до існування.

 

Біозагрози

  • Такі руйнівні події, як пандемія COVID-19, більше не можна вважати рідкісними, що трапляються раз на століття. З 1980 року загальна кількість і різноманітність спалахів інфекційних захворювань значно зросла, причому більше половини спричинені зоонозними хворобами (тобто хворобами, що виникають у тварин і передаються людям). Таким чином, зоонози наражають населення на значний ризик пандемій. Усередині 26 сімейств вірусів та багатьох типів бактерій та інших мікробів, які, як відомо, заражають людей, існує величезна неописана різноманітність. Здатність світу передбачити, які з цих вірусів і мікробів, швидше за все, спричинять захворювання людини, є надзвичайно недостатньою.
  • Доволі часто продовжують траплятися аварії у лабораторіях. Імовірність людської помилки, обмежене розуміння характеристик нових захворювань, відсутність знань місцевих органів влади про типи досліджень, які проводяться в лабораторіях у їхніх юрисдикціях, і плутанина щодо вимог безпеки лабораторій — усе це кидає виклик поточним лабораторним програмам з біобезпеки та біозахисту. Зараз також легше, ніж будь-коли, отримувати та модифікувати патогени, що збільшує ймовірність пандемій, спричинених аваріями у лабораторіях.
  • Нещодавні події, зокрема вторгнення Росії в Україну та триваючі зусилля першої з дезінформації щодо біологічної зброї, змінили ландшафт біологічних загроз. Ризик того, що Росія застосує біологічну зброю, зростає в міру того, як умови в Україні стають хаотичнішими, послаблюючи норми ведення війни. Ескалація війни в Україні створює багато потенційних загроз для існування людства; одна з них біологічна.

 

Дезінформація та проривні технології

  • На фронті боротьби з дезінформацією є хороші новини. Американський електорат здебільшого відхилив тих, хто заперечував вибори у 2022 році, а у Франції президент Еммануель Макрон подолав історичний виклик від ультраправого кандидата від своєї країни Марін Ле Пен. Тим часом адміністрація президента США Байдена продовжувала докладати зусиль для підвищення ролі вчених у формуванні державної політики.
  • З іншого боку, кібердезінформація не припиняється. У США політична опозиція «Раді з протидії дезінформації», запропонованій Міністерством внутрішньої безпеки, ґрунтувалася на навмисному введенні в оману та політиці особистого знищення. Але, незважаючи на те що ці повідомлення були несуттєвими та оманливими, опозиції вдалося змусити департамент відкликати свою пропозицію. Ці види атак навряд чи є новими, але є символом корупції в інформаційному середовищі.
  • Тим часом усередині Росії урядовий контроль над інформаційною екосистемою заблокував широке поширення правдивої інформації про війну в Україні. У Китаї продовжують швидко використовувати технології стеження в автономному районі Сіньцзян. Як ми заявляли минулого року, широке використання технологій стеження має тривожні наслідки для прав людини та становить явну загрозу громадянському суспільству.
  • Президент Росії Володимир Путін також порушив норми поведінки в космосі, публічно погрожуючи застосувати протисупутникову зброю проти американських супутників Starlink, стверджуючи, що вони є не просто комерційною, а й військовою системою. Україна використовує Starlink у конфлікті з Росією.

 

«Бюлетень вчених-атомників» (Bulletin of the Atomic Scientists) був заснований у 1945 році Альбертом Ейнштейном, Дж. Робертом Оппенгеймером, Юджином Рабіновичем і вченими Чиказького університету, які допомогли розробити першу атомну зброю в «Мангеттенському проєкті». Вчені відчували, що вони «не можуть залишатися осторонь наслідків своєї роботи», і працювали над інформуванням громадськості та політиків про техногенні загрози людському існуванню.

«Годинник Судного дня» був створений у 1947 році «Бюлетенем вчених-атомників», щоб показати, наскільки людство близько до самознищення. Годинник, розроблений художником Мартілом Лангсдорфом, став міжнародним символом вразливості світу до катастрофи через ядерну зброю, зміни клімату та проривні технології.

 

###

 

КОНТАКТИ ДЛЯ ЗМІ: Алекс Франк, (703) 276-3264 і [email protected], або Макс Карлін, (703) 276-3255 і [email protected].

 

ПРИМІТКА РЕДАКТОРА: Додаткові члени Ради з науки та безпеки Бюлетеня будуть доступні для інтерв’ю у день і після оголошення: https://thebulletin.org/about-us/science-and-security-board/. Українська та російська версії матеріалів будуть надані ЗМІ після заходу.

HD-трансляція оголошення, що може вбудовуватися, доступна тут: https://www.youtube.com/watch?v=KxB9dM0u4mU

Відео високої роздільної здатності, фотографії, знімки облич та логотипи доступні представникам ЗМІ за адресою https://bit.ly/DDC2023PressKit. Потокове відтворення оголошення про «Годинник Судного дня» та повний текст «Заяви 2023 року» доступні онлайн за адресою http://www.thebulletin.org/.

 


Together, we make the world safer.

The Bulletin elevates expert voices above the noise. But as an independent nonprofit organization, our operations depend on the support of readers like you. Help us continue to deliver quality journalism that holds leaders accountable. Your support of our work at any level is important. In return, we promise our coverage will be understandable, influential, vigilant, solution-oriented, and fair-minded. Together we can make a difference.


Topics: Announcement

Get alerts about this thread
Notify of
guest
0 Comments
Inline Feedbacks
View all comments