English        русский       українська

Час небаченої небезпеки:

до півночі залишилось 90 секунд

2023 Doomsday Clock Statement

Science and Security Board
Bulletin of the Atomic Scientists

Editor, John Mecklin

January 24, 2023

bulletin of atomic scientists 2020 doomsday clock 100 seconds to midnight

Поглиблене обговорення: Зміна клімату

Врівноважуючі процеси: боротьба із зміною клімату під час вторгнення в Україну

Боротьба зі зміною клімату потребує довіри до інститутів багатостороннього управління. Геополітична тріщина, утворена вторгненням в Україну, послабила глобальну волю до співпраці, водночас підірвавши впевненість у тривалості чи навіть здійсненності широкої багатосторонньої співпраці.

Оскільки Росія посідає друге місце після США у світовому видобутку як природного газу, так і нафти, вторгнення в Україну викликало порив до встановлення незалежності від російських енергоносіїв, особливо в Європейському Союзі. З точки зору зміни клімату, це спричинило дві врівноважуючі процеси.

По-перше, високі ціни на енергоносії стимулюють інвестиції у відновлювані джерела енергії та мотивують країни впроваджувати політику, яка підтримує розвиток відновлюваних джерел енергії. Міжнародне енергетичне агентство наразі прогнозує, що завдяки такому збільшенню розгортання сукупна енергія вітру та сонця за п’ять років наблизиться до 20 відсотків світового виробництва електроенергії, а Китай встановить майже половину нових потужностей відновлюваної енергії.

У той же час, однак, високі ціни на природний газ спонукали до пошуку нових поставок газу, стимулюючи інвестиції у видобуток природного газу та інфраструктуру експорту в США, ЄС, Африці та інших країнах, що значною мірою фінансується великими нафтогазовими транснаціональними та інвестиційними компаніями. Цей приватний капітал продовжує надходити у розробку нових ресурсів викопного палива, незважаючи на те, що державні фінанси стикаються з необхідністю відмовитися від них. Усі країни G7 пообіцяли припинити державне фінансування міжнародних проектів з викопного палива цього року, аBeyond Oil and Gas Alliance, група з восьми країн офіційно зобов’язалася припинити нові концесії, ліцензування чи оренду на видобуток і розвідку нафти та газу, а також встановити графік припинення видобутку, який відповідає їхнім зобов’язанням у Паризькій угоді.

Незважаючи на ці два процеси, обидва з яких у принципі мали б зменшити попит на російський газ, у 2022 році Росія була на шляху до того, щоб заробити на експорті нафти та газу стільки ж, скільки й у попередньому році, головним чином завдяки постійному попиту в Європі.

Як наслідок, глобальні викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива після відновлення економічного спаду через COVID-19 до історичного максимуму в 2021 році продовжили зростати в 2022 році та досягли нового рекордного рівня. Зменшення викидів у Китаї було затьмарене зростанням у США, Індії та інших країнах.

Річні викиди CO2 від викопного палива з 1960 року, прогнозовані до 2022 року. На основі даних Global Carbon Budget 2022 (Глобальний вуглецевий бюджет на 2022 рік).

Зростання викидів у 2022 році прискорило триваюче зростання концентрації парникових газів в атмосфері, яке триватиме до тих пір, поки триватимуть викиди вуглекислого газу. Екстремальні погодні умови не тільки продовжують створювати масу проблем у різних частинах земної кулі, але стає більш очевидним, що їх можна віднести до зміни клімату. Країни Західної Африки пережили повені, які були одними з найбільш смертоносних в їхній історії, через дощі, ймовірність яких була у 80 разів більшачерез зміну клімату. Екстремальні температури в Центральній Європі, Північній Америці, Китаї та інших регіонах Північної півкулі минулого літа призвели до нестачі води та посухи ґрунту, що, у свою чергу, призвело до поганих урожаїв, що ще більше підриває продовольчу безпеку в той час, коли конфлікт в Україні вже призвів до підвищення цін на продукти харчування. Однак саме Пакистан зіткнувся з найдраматичнішим проявом цього року все більш мінливого клімату Землі: інтенсивними повенями через «мусони на стероїдах», які затопили третину країни. Повінь була описана як найстрашніша в історії країни, безпосередньо вплинула на 33 мільйони людей і призвела до каскадних наслідків, зокрема великий неврожай, епідемію хвороб, що передаються через воду, і руйнування інфраструктури, будинків, худоби та засобів до існування.

На тлі цьогорічних трагедій, пов’язаних із кліматом, кліматичний режим ООН зробив багатообіцяючий крок вперед на фронті адаптації на своїх щорічних переговорах у Шарм-ель-Шейху (Єгипет). На кліматичній конференції ООН сторони досягли компромісної угоди щодо створення фонду для підтримки бідних і вразливих країн у боротьбі зі зростаючими втратами від наслідків зміни клімату. Щоб досягти наміченої мети, співпраця, яка призвела до цієї угоди, має продовжуватися під час переговорів наступного року, коли країни вирішать питання фактичного внесення грошей до цього фонду.

Однак країни не змогли ухвалити офіційне рішення про поетапну відмову від викопних видів палива, і, що ще більше розчаровує, вони практично нічого не зробили для забезпечення того, щоб були виконані попередні зобов’язання щодо досягнення нульових викидів парникових газів.

Читати заяву «Годинника Судного дня» 2023 року →

Дізнайтеся більше про те, як кожна з проблемних областей Бюлетеня сприяла встановленню «Годинника Судного дня» цього року:

About the Bulletin of the Atomic Scientists

At our core, the Bulletin of the Atomic Scientists is a media organization, publishing a free-access website and a bimonthly magazine. But we are much more. The Bulletin’s website, iconic Doomsday Clock, and regular events equip the public, policy makers, and scientists with the information needed to reduce manmade threats to our existence. The Bulletin focuses on three main areas: nuclear risk, climate change, and disruptive technologies, including developments in biotechnology. What connects these topics is a driving belief that because humans created them, we can control them. The Bulletin is an independent, nonprofit 501(c)(3) organization. We gather the most informed and influential voices tracking manmade threats and bring their innovative thinking to a global audience. We apply intellectual rigor to the conversation and do not shrink from alarming truths.

The Bulletin has many audiences: the general public, which will ultimately benefit or suffer from scientific breakthroughs; policy makers, whose duty is to harness those breakthroughs for good; and the scientists themselves, who produce those technological advances and thus bear a special responsibility. Our community is international, with half of our website visitors coming from outside the United States. It is also young. Half are under the age of 35.

Learn more at thebulletin.org/about-us.