Минулого року досягнення у галузі проривних технологій, пов’язані з потенційними загрозами, показали неоднозначну картину.

На фронті боротьби з дезінформацією є хороші новини. Американський електорат здебільшого відхилив тих, хто заперечував вибори у 2022 році, а у Франції президент Еммануель Макрон подолав історичний виклик від ультраправого кандидата від своєї країни Марін Ле Пен. Тим часом адміністрація президента США Байдена продовжувала докладати зусиль для підвищення ролі вчених у формуванні державної політики.

З іншого боку, кібердезінформація не припиняється. У США політична опозиція «Раді з протидії дезінформації», запропонованій Міністерством внутрішньої безпеки, ґрунтувалася на навмисному введенні в оману та політиці особистого знищення. Але, незважаючи на те що ці повідомлення були несуттєвими та оманливими, опозиції вдалося змусити департамент відкликати свою пропозицію. Ці види атак навряд чи є новими, але є символом корупції в інформаційному середовищі.

Тим часом усередині Росії урядовий контроль над інформаційною екосистемою заблокував широке поширення правдивої інформації про війну в Україні. У Китаї продовжують швидко використовувати технології стеження в автономному районі Сіньцзян. Як ми заявляли минулого року, широке використання технологій стеження має тривожні наслідки для прав людини та становить явну загрозу громадянському суспільству.

Що стосується кіберконфлікту, то знову ж таки історія є сумішшю поганих і хороших новин. Світ продовжує страждати від масових кібератак. Але, хоча багато хто пророкував протилежне, російські кібератаки проти США та Європейського Союзу у відповідь на санкції, пов’язані з вторгненням в Україну, або не сталися, або не мали успіху. Більше того, російські кібератаки проти України у якості інструменту примусу виявилися неефективними.

Розслідування на основі відкритих даних, засновані на технологіях, дуже вплинули на війну в Україні, надаючи зображення, що документують військові злочини Росії, та надаючи цінну ситуаційну інформацію для збройних сил України. Широко поширювалися комерційні знімки з космосу, показуючи підготовку Росії до вторгнення та надаючи українським військовим, які приймають рішення, додаткову інформацію. Системі SpaceX Starlink вдалося як підтримувати інтернет-сервіс по всій Україні, так і швидко й ефективно реагувати на російські кібератаки.

Система Starlink також продемонструвала потенційну стійкість великих угруповань малих супутників на низькій навколоземній орбіті. Цей підхід можна застосувати до інших космічних місій, таких як навігація та раннє попередження. Такі супутникові угруповання будуть дуже стійкими до протисупутникових атак і, отже, сприятимуть стабільності. Міністерство оборони США зараз, схоже, готове рухатися до цього підходу в рамках «Національної оборонної космічної архітектури» Агентства космічного розвитку. Крім того, США зобов’язалися в односторонньому порядку утримуватися від випробувань кінетично руйнівної протисупутникової зброї прямого підйому та запросили інші країни приєднатися до цього мораторію.

Крім погроз застосувати ядерну зброю, президент Росії Володимир Путін також порушив норми поведінки в космосі, публічно погрожуючи застосувати протисупутникову зброю проти американських супутників Starlink, стверджуючи, що вони є не просто комерційною, а й військовою системою. Україна використовує Starlink у конфлікті з Росією.

Космічні плани США передбачають розгортання різноманітних супутникових датчиків для відстеження пускових установок ракет та інших мобільних цілей, що дозволить здійснювати превентивні атаки. Незважаючи на те що ці матриці датчиків призначені для протидії Північній Кореї, вони, безсумнівно, викличуть занепокоєння в Росії та Китаї і, таким чином, потенційно загрожуватимуть стратегічній стабільності.

І Росія, і Китай у 2022 році вели космічну діяльність, яка викликає занепокоєння, коли Росія знову запустила супутник «інспектор», який, як повідомляється, стежив за цінним урядовим супутником США на його орбіті.

Зрештою, війна в Україні продемонструвала цінність високотехнологічної зброї проти звичайних платформ, таких як літаки та танки. Озброєні безпілотні літальні апарати та високоточні боєприпаси виявилися важливими активами для обох сторін. Хоча ці технології не є новими, їхній руйнівний потенціал проти традиційних наземних сил було продемонстровано ще раз.

Читати заяву «Годинника Судного дня» 2023 року →