English        русский       українська

Час небаченої небезпеки:

до півночі залишилось 90 секунд

2023 Doomsday Clock Statement

Science and Security Board

Bulletin of the Atomic Scientists

Editor, John Mecklin
January 24, 2023

bulletin-clock-100-r-white

Заснований у 1945 році Альбертом Ейнштейном і вченими Чиказького університету, які допомогли розробити першу атомну зброю в «Мангеттенському проєкті», «Бюлетень вчених-атомників» (Bulletin of the Atomic Scientists) два роки потому створив «Годинник Судного дня», використовуючи зображення апокаліпсису (опівночі) і сучасну ідіому ядерного вибуху (зворотний відлік до нуля), щоб передати загрози людству та планеті. «Годинник Судного дня» щороку встановлюється Радою з науки та безпеки Бюлетеня за погодженням із Радою спонсорів, до якої входять 10 нобелівських лауреатів. Годинник став загальновизнаним індикатором вразливості світу перед глобальною катастрофою, спричиненою штучними технологіями. 

The Science and Security Board (SASB) is comprised of a select group of globally recognized leaders with a specific focus on nuclear risk, climate change, and disruptive technologies. Learn more...

Час небаченої небезпеки: до півночі залишилось 90 секунд

Цього року Рада з науки та безпеки «Бюлетеню вчених-атомників» переводить стрілки «Годиннику Судного дня» вперед, значною мірою (хоча і не виключно) через зростаючу небезпеку, пов’язану з війною в Україні. Годинник наразі показує 90 секунд до півночі — найближче значення до глобальної катастрофи.

Війна в Україні може увійти у другий жахливий рік, і обидві сторони переконані, що можуть перемогти. На карту поставлено суверенітет України та ширші європейські домовленості щодо безпеки, які здебільшого зберігаються після закінчення Другої світової війни. Крім того, війна Росії проти України поставила глибокі питання про те, яким чином держави взаємодіють, розмиваючи норми міжнародної поведінки, які лежать в основі успішної відповіді на різноманітні глобальні ризики.

І що найгірше, погано завуальовані погрози Росії застосувати ядерну зброю нагадують світові про те, що ескалація конфлікту — через випадок, намір чи прорахунок — є жахливим ризиком. Імовірність того, що конфлікт може вийти з-під чийогось контролю, залишається високою.

Недавні дії Росії суперечать десятиліттям зобов’язань Москви. У 1994 році Росія приєдналася до США і Великої Британії в Будапешті (Угорщина), щоб урочисто проголосити, що вона «поважатиме незалежність і суверенітет та існуючі кордони України» і «утримуватиметься від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України...» Ці запевнення були зроблені чітко при розумінні того, що Україна відмовиться від ядерної зброї на своїй території та підпише «Договір про нерозповсюдження ядерної зброї», що Україна й зробила.

Росія також принесла свою війну на майданчики Чорнобильської та Запорізької атомних станцій, порушуючи міжнародні протоколи та ризикуючи масовим викидом радіоактивних матеріалів. Зусилля Міжнародного агентства з атомної енергії, спрямовані на захист цих станцій, поки що були відкинуті.

A Russian serviceman patrols the territory of the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant on May 1, 2022.
Російський військовослужбовець патрулює територію Запорізької атомної електростанції 1 травня 2022 року. Запорізька атомна електростанція на південному сході України є найбільшою в Європі та входить до 10 найбільших у світі. (Примітка редактора. Це фото було зроблено під час прес-поїздки, організованої російською армією.) Фото Андрія Бородуліна/AFP через Getty Images

Оскільки війна Росії проти України триває, останній договір про ядерну зброю між Росією та США, СНО-III, опинився під загрозою зриву. Якщо сторони не відновлять переговори та не знайдуть основу для подальших скорочень, термін дії договору закінчиться в лютому 2026 року. Це усуне взаємні перевірки, поглибить недовіру, підштовхне гонку ядерних озброєнь і підвищить можливість обміну ядерними ударами.

Як генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш попереджав у серпні, світ вступив у «час ядерної небезпеки, якої не було з часів розпалу Холодної війни».

Наслідки війни не обмежуються збільшенням ядерної небезпеки; вони також підривають глобальні зусилля по боротьбі зі зміною клімату. Країни, залежні від російської нафти та газу, прагнуть диверсифікувати поставки та постачальників, що призводить до розширення інвестицій у природний газ саме тоді, коли такі інвестиції мали б скорочуватися.

В умовах гарячої війни та на тлі ядерних загроз нового сенсу набувають і хибні звинувачення Росії в тому, що Україна планувала застосувати засоби радіаційного розсіювання, хімічну та біологічну зброю. Постійний потік дезінформації про лабораторії з біозброї в Україні викликає занепокоєння, що Росія сама може думати про розгортання такої зброї, яку, на думку багатьох експертів, вона продовжує розробляти.

На засіданні Ради Безпеки 11 березня 2022 року посол Росії в ООН Василь Небензя звинуватив США та Україну в приховуванні програми створення біологічної зброї. Фото ООН/Еван Шнайдер

Вторгнення Росії в Україну збільшило ризик застосування ядерної зброї, розширило спектр використання біологічної та хімічної зброї, ускладнило реакцію світу на зміну клімату та перешкодило міжнародним зусиллям подолати інші глобальні проблеми. Вторгнення та анексія української території також порушили міжнародні норми таким чином, що може спонукати інших до дій, які кидають виклик попереднім домовленостям і загрожують стабільності.

Немає чіткого шляху для встановлення справедливого миру, який би перешкоджав майбутній агресії під тінню ядерної зброї. Але принаймні США повинні тримати двері відкритими для принципової взаємодії з Москвою, яка зменшить небезпечне збільшення ядерного ризику, яке спричинила війна. Одним із елементів зниження ризику може бути постійний контакт між військовими США і Росії на високому рівні, що зменшіть ймовірність прорахунків. Уряд США, його союзники по НАТО та Україна мають безліч каналів для діалогу; їх усі слід вивчити. Пошук шляху до серйозних мирних переговорів міг би значною мірою зменшити ризик ескалації. У цей час безпрецедентної глобальної небезпеки потрібні узгоджені дії, і кожна секунда має значення.

Примітка редактора: Додаткову інформацію про загрози, пов’язані з ядерною зброєю, зміною клімату, біологічними явищами та зловживанням іншими руйнівними технологіями, можна знайти в іншому місці на цій сторінці та в повній PDF / друкованій версії заяви «Годиннику Судного дня».

Bulletin Science and Security Board members and distinguished guests Ban Ki-Moon and Mary Robinson at the 2020 Doomsday Clock announcement.

The Science and Security Board (SASB) is comprised of a select group of globally recognized leaders with a specific focus on nuclear risk, climate change, and disruptive technologies. Learn more...

Дізнайтеся більше про те, як кожна з проблемних областей Бюлетеня сприяла встановленню «Годинника Судного дня» цього року:

About the Bulletin of the Atomic Scientists

At our core, the Bulletin of the Atomic Scientists is a media organization, publishing a free-access website and a bimonthly magazine. But we are much more. The Bulletin’s website, iconic Doomsday Clock, and regular events equip the public, policy makers, and scientists with the information needed to reduce manmade threats to our existence. The Bulletin focuses on three main areas: nuclear risk, climate change, and disruptive technologies, including developments in biotechnology. What connects these topics is a driving belief that because humans created them, we can control them. The Bulletin is an independent, nonprofit 501(c)(3) organization. We gather the most informed and influential voices tracking manmade threats and bring their innovative thinking to a global audience. We apply intellectual rigor to the conversation and do not shrink from alarming truths.

The Bulletin has many audiences: the general public, which will ultimately benefit or suffer from scientific breakthroughs; policy makers, whose duty is to harness those breakthroughs for good; and the scientists themselves, who produce those technological advances and thus bear a special responsibility. Our community is international, with half of our website visitors coming from outside the United States. It is also young. Half are under the age of 35.

Learn more at thebulletin.org/about-us.